15.03.2012 00:40

-

1025

9 | 13

 © Антоніна Грицаюк

Золота рибка

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Впіймав рибку золоту,  

Кирпатий Данило, 

На картину було ту, 

Подивитись мило. 

Рибка проситься у нього, 

У долонях скаче, 

А Данило з того всього, 

Сів та з радості плаче. 

Ото радість привалила, 

Попав рибак у казку, 

Кров у голову забила, 

Потішу Параску. 

Є машина у Івана, 

А у Павла коні, 

В Гната любляча дружина, 

Все, як на долоні. 

Три бажання думати годі, 

Хай згорить машина, 

В Павла здохнуть коні, 

А Гната дружина -  

Закохається в Данила,  

Дарма, що кирпатий, 

Гната вмить, щоб розлюбила, 

Досить панувати. 

Груди радість розпирає,  

Оце-то рибалка,  

Тут Параска в бік штовхає, 

А в руках качалка. 

- Вставай вражий, чоловіче, 

Годі уже спати, 

Та під ніс качалку тиче, 

Буде пригощати. 

Тут Данило, як підскочить, 

Та в крик до Параски, 

Через твої кляті очі, 

Та з твоєї ласки, 

Упустив золоту рибку,  

Зірвалася клята, 

Через таку дурну жінку, 

Не діждався свята.