Світодень
Стемніло. Сонце стиха сіло.
Солодким сном сопить село.
Стужа`віли сутінки супокійно.
Сутемряви сурга`ниться сукно.
Самотній соловейко спозарання
співанням серенади стрепенув.
Сплеснуло сяєвом світання,
схід сонця світом сколихнув.
Сповилась спекою світлиця
самого сонця - світодня,
скропила спрагу студени`ця,
сколо`силась суцвіттям спориня`.
Сумують сутінки смарагдом,
спиняють спогади свої,
снять сни сузір`ям, сонцепадом
смиренно-смілі світодні.
Львів, 30.01.2021