Суїцид
з рубрики / циклу «монофонія та акро»
Символічно стела стриміла скрізь синь стратосфери,
судомами смикались струни сансари,
світлою смугою стелиться сперма,
сонце спіраллю скутило сигару.
Сапер-сомельє сьорбнув сапераві
соковитого смаку свіжість саркоми,
спік стравохід склом стакану стограму,
сумішшю снить свідомості скону.
Скрізь стрептоцитовий січе снігопад,
схлипує сплетіння сонячне слабкості
струменем слиняви сповнений склад
синтезуючи сироватку святості,
склеєні скотчем сполучені судини,
скрапують суслом сухої сутності,
строчить спіч скулами скутими,
смокче світ свій синдром самобутності,
сліпі сумніви сам стримано сковтуєш
стріляй, спуск сміливіше стискай.
