Твоє ім’я - молитва в моїм серці,
Болючий спогад в зраненій душі,
Акорд мінору полохливих терцій
І вірші ненаписані мої…
Хай доля викликатиме на бій,
Мій секундант - безмежна вічність.
Складаю зброю до любові ніг,
Ця зброя - все, що маю, тиха ніжність.
Нехай прикуті будуть крила,
І небо не проллється сонцем в очі,
Цей світ без тебе - лиш незграбна брила,
Який я навіть бачити не хочу.
Навіщо він, колючий і безбарвний,
Дощами вимитий, безмірна болю жнива
Коли в душі веселки барви
До неба підійма надій вітрила?
