28.03.2012 13:52
© Тетяна Чорновіл
Дощ без снігу
Прощання з березнем
Нарешті станув березневий сніг,
У мріях птаства шле надію вирій,
А з хмарок набурмосених важких.
Йде дощ без снігу непривітно сірий,
Віщує березню – кінець його добіг…
Куди добіг? І що робити з ним?
Те березню в останні дні відомо.
Прощання сніг іде дощем сумним,
Вітаючи землі холодну втому
З початком квітня ніжним, запашним.
Аби ж то не кінець тобі! Аби… –
Хитають вслід вершечками тополі.
Увись знялися стрімко голуби,
Несуть на крилах сподівання кволі
І дощ без снігу, сповнений журби.