В перший клас
Я часто згадую той час,
Як не хотіли ми ходити
До школи зранку в перший клас.
Здавалося, що справжня мука
Вся ця абетка і наука.
І наша вчителька не раз
Поводитись навчала нас.
То сядь, то встань, то не крутись
Іди до дошки, не барись
Тут не біжи, там не стрибай
Вже час уроку, поспішай.
Пиши охайно, не лінуйся.
Читай підручник, не милуйся
вікном, коли іде урок.
Посидь рівненько ще хвилинку,
Поки не пролуна дзвінок.
Слова докірливі такі
Враз забували ми малі
І не проходило ні миті,
Як починали знов шуміти.
Та зараз ми вже зрозуміли,
Чого від нас усі хотіли.
Чому повчали нас постійно
Поводити себе відмінно.
Мабуть тепер, вже десять раз
На думці я себе ловила,
Що знову хочу в перший клас.
Хоч на хвилинку завітати
на той урок і пригадати,
Як наша вчителька ласкава
Розповідала нам цікаво,
Так весело і незупинно
Про нашу рідну Україну.
