31.03.2012 14:59

-

613

6 | 6

 © Антоніна Грицаюк

Лебедине кохання

з рубрики / циклу «Про долю»

Вночі для мене сон наснився, 

Що лебідь білий в землю розбився, 

Лебідку вбили, а він від горя, 

Навіщо доля гірка та доля. 

Без неї важко на світі жити, 

Йому немає кого любити, 

Жили у парі удвох поживали, 

Та злі люди їх обікрали. 

Задля розваги лебідку вбили, 

Вони напевно та й не любили, 

Не зміг чужу назвати своєю, 

Зложив він крила над землею. 

До долу впав, життя скінчилось, 

Кохання вічне з ним залишилось, 

Любов та вічна лебедина, 

Кохати не зможе так людина.