05.04.2012 15:56
-
303 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Володимир Пірнач

У повітрі

Коли ти дивишся на цей світ ти бачиш усе, крім того що бачить той хто дивиться на тебе...
Сергій Жадан

Загусле повітря застрягло у горлі. 

Час не вірить у тебе але завжди допомагає. 

Ти виходиш на вулицю відчуваючи свободу, якої ще ніколи не відчував. 

Тобі немає куди повертатись, але все ще є куди поїхати. 

Важливий період неважливого смутку.  

Творчий пошук зупинився разом з тобою. 

На брудному одязі залишки домашнього затишку. 

Ти ще тримаєш у пам’яті кілька живих образів 

і сподіваєшся, що вони з’являться хоча б в одному з недописаних романів. 

Трамвайним автостопом ти міряєш кроки до нової ночівлі. 

Знаєш, це те чого ти шукав, ти завис у повітрі 

і все що ти зараз маєш вміщається в один наплічник. 

Вітер в голові і кишенях, зубна щітка і бритва у відділені з рукописами, 

відмітка про громадянство в кишені для презервативів, 

в цій країні вони мають однакове призначення. 

Твої баланси не зводяться, ти починаєш шукати варіанти і відволікаєшся, 

згадуєш про усіх кому ти був важливий - таких немає. 

На грані з безумством ти тягнеш своє тіло в невідоме. 

Флеш-рояль, говориш собі, перемога близько. 

Нерухомість це проблема, особливо коли тобі 25. 

Ти перевіряєш поточний рахунок - 17 гривень! Ха! СІМНАДЦЯТЬ гривень! 

Вперше за останні два роки ти дивишся на курси валют, 

вони не дивують, це звичайні цифри, яких за день пролітають тисячі. 

Подумки ти проводиш конвертацію часу в грошовий еквівалент, 

динаміка регресивна, але не фатальна. 

Флеш-рояль, повторюєш знову, флеш-рояль. 

Усе так і має бути, ти відчуваєш цю реінкарнацію? 

Всі свої скелети ти залишив у старих шафах, 

усі таргани самі звалили від тебе за браком їжі. 

Новонароджений який має чверть століття - блаженний. 

Цінності не змінюються, змінюється відношення до них. 

Ти вибиваєшся з графіку і завжди запізнюєшся, 

твої книжки далеко від тебе, ти згадуєш їхні прізвища: 

Єрофєєв, Довлатов, Бродський, Хантер, Маяк, Андрухович, 

всіх не згадаєш. Твої ікони в коробці вони разом, але без тебе. 

Флеш-рояль - це тільки початок невизначеного періоду. 

Ти не підходиш, кажуть тобі і закривають двері. 

Мордою не вийшов, думаєш, точно мордою. 

Махаєш рукою, виходиш на вулицю, набираєш номер: 

"Я приїду сьогодні, так сьогодні, а може і завтра...". 

Ти починаєш паскудити життя своїм близьким - тебе забагато. 

Змішуєшся з натовпом, пропадаєш у підземеллі і шукаєш відповіді в обличчях. 

Флеш-рояль. Он вона стоїть. Дивиться в книжку, а ти дивишся на неї. 

Двокімнатна за чотири, думаєш ти, плюс коми, це ще п’ятсот. 

Ха! ти дивишся на неї і визначаєш ціну, тільки не їй, 

а коробці, в яку вона може потрапити. 

Не сьогодні, думаєш ти, не сьогодні. 

Все в порядку, 

тобі звично прокидатися в незнайомому місці, незвично тільки засинати. 



Київ, 05,04,2012

Публікації: Володимир Пірнач

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 27.05.2013 15:33  Наталія Сидорак => © 

відмітка про громадянство в кишені для презервативів,
в цій країні вони мають однакове призначення - тут нічого сказати... пошук себе - це завжди складно і не завжди успішно... знаю по собі. 

 09.04.2012 23:09  ЩосьтакЕ => © 

надзвичайно...так життєво. 

 05.04.2012 18:44  © ... => Тетяна Белімова 

Певно Ступка вам сподобався на прем"єрі, там він дійсно шикарно зіграв, Славік мав бути саме таким. А вже на третій постановці (на другій грав другий склад), коли пан Остап вийшов на сцену його відразу зустріли оплесками і він розгубив слова, все розгубив.. цим і поламав постановку.
На Московіаду піду, але спочатку прочитаю, ця книжка одна з трилогії яку маю прочитати всю.
Просто від Андруховича треба відпочивати, не можна читти його дві книжки підряд. У мене зараз період відпочинку :) 

 05.04.2012 18:01  Тетяна Белімова => © 

Я так розумію, що тут наші погляди розійшлися... А мені дуже подобається, як у Молодому театрі "Московіаду" зробили, той же Ступка в ролі Отто фон Ф. дуже органічний. Хоча мені й сподобалось, як він і Славіка зіграв. Я чомусь собі його таким і уявляла: дістаю козир із рукава, вишивані рушнички... От мене у постановці "Гімну" Марта сильно шокувала. Ну от скажіть чесно, Ви б у таку закохались? Я думаю, Жадан також її якось інакше уявляв... 

 05.04.2012 17:46  © ... => Каранда Галина 

:)
Дякую. 

 05.04.2012 17:35  Каранда Галина 

а Ви філософ. все правильно. і про громадянство, і про нерухомість... супер. 

 05.04.2012 17:28  © ... => Тетяна Белімова 

)) Я не пропустив жодної постановки, 25 квітня планую йти знову.
Загалом я б викинув тільки Супку (він ловить зірку - напрягає), а прилизаність сценарію пояснюється компоновкою трьох книжок (Гімн дем мол. + Депеш Мод + Ворошиловград) щей доверху нафарширований епізодами з коротких есе) 

 05.04.2012 17:24  Тетяна Белімова => © 

У театрі Франка зараз йде постановка Жадановського "Гімну демократичної молоді". Сам він переробив це під сценарій для п`єси, значно скоротивши і переписавши І частину (там, де Сан Санич, Славік, супер-ксерокси, Марта). Скажу чесно, мені не сподобалось. Розумію, Жадану теж хотілося зазіркуватись, не одному ж Андруховичу "Московіаду" виставляти... Не знаю, може це була вимога театру, але він настільки "прилизав" свій гімн, що він утратив усю свою гостроту й нагадував беззубого старого, який шамкає про те, яким він був о-го-го яким! 40 років тому назад. 

 05.04.2012 17:04  © ... => Недрукована 

не робіть таких швидких висновків :)
але всерівно приємно, дякс)) 

 05.04.2012 17:03  © ... => Андрій Гагін 

Ми не шукаємо простих шляхів, чим більше ставиш на кон, тим скоріше кров закіпає :)
А там вже не важливо програв чи виграв, головне відчути це емоційно - так цікавіше.
Дякую. 

 05.04.2012 16:58  Недрукована => © 

Я вже майжезакоханаувас ваша фанатка)) 

 05.04.2012 16:57  © ... => Тетяна Белімова 

Ні Поваляєву ще не читав, колись доберусь.
А на рахунок Жаданівського сюжету то тут справді можуть бути варіанти, я перечитую його книжки десятки разів, навіть нагадало рядки з одного вірша:
В серпні тепло витікає з кварталів
і мулом одсвічує дно ріки,
і в темряві безпритульні з вокзалів
зривають яблук терпкі зірки.

І в чорних нічліжках вони таємниче,
знаходячи в цьому умовний знак,
вивчають печальні дівочі обличчя
і курять справжній дорослий табак...

Дуже люблю цей вірш.
Дякую, за таку аналогію приємно ;) 

 05.04.2012 16:56  Андрій Гагін => © 

Гарно написано. Сподобалось.

Спало на думку: Флеш-рояль рідкісна річ, якщо її чекати весь стек можна програти. Це в кіно, все і відразу... Найчастіше в житті виграють значно менші комбінації... 

 05.04.2012 16:50  © ... => Недрукована 

Дякую.
Так, цей блукаючий "ЛГ" це я :) 

 05.04.2012 16:37  Тетяна Белімова 

А мені чогось не важко було вникнути. Загалом цитата із Жадана не випадкова: у поезії ніби описується один день, а, можливо, й коротший відрізок життя Жаданівського героя. Оця безпритульна бездомність, невизначеність і невлаштованість, характерні для героїв Сергія Жадана, прочитується і у Вашому герої. Це не наслідування, це - під впливом, на тій же хвилі. Ви, до речі, Поваляєву не читали? У неї теж такого багато. 

 05.04.2012 16:12  Недрукована 

Вже тричі перечитала, не можу начитатись!
Я ваша фанатка! =))
Твір автобіографічний?