09.04.2012 11:27

-

424

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Берізко, зустрічай свою весну

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Берізко, зустрічай свою весну 

У росяній безмежності світанку, 

Де ніч у тіней злякану альтанку 

Ховає тиху звабу наостанку, 

Пташок збудивши пісню голосну. 

На вітах колиши весняний сміх, 

Хай в ясний день до сонця палко лине. 

Лови казки хмаринок швидкоплинні, 

Коли сережки струшують краплини 

У пахощах озону грозових. 

З весною тріпочи вечірню мить 

Тоді, як випливає місяць тихий, 

Пантрує несподівані інтриги 

І срібним сплеском лагідної втіхи 

В листках зелених збуджених щемить. 

Зрадій весні бажанням запашним, 

Як ніч у зорі звабу розкидає, 

Шепоче в листі: – Ні… Ще не світає… 

А в віти соромливі сни вплітає, 

Нагнавши вітер лоскотом своїм. 

Берізко, зустрічай свою весну…