14.04.2012 17:33
-
284
    
  1 | 1  
 © Ярек

Недосяжні полюси

В житті моєму недосяжні полюси 

У різних формах у площинах ракурсах 

Та в них є позитиви і плюси 

Які тримають нас ще досі на ногах 


І так фізично чи метафізично мислимо 

Між полюсами рух в потрібних напрямках 

І хоч на початку маршрути креслимо 

Та їх асортимент зриває дах 


І відстані до полюсів все меншають 

Чи матеріальна їх природа – ми в гіпотезах 

І вже дорожній плащ на цвяшок вішаю 

І вкотре полюс мій чекає крах 


І знову світ побіг відносно нас 

І знов шукаєш позитиви на маршруті і плюси 

І лиш одну константу нам диктує час 

Не змінні ми, а змінні полюси… 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.04.2012 18:59  Каранда Галина => © 

вішайте вже на цвяшок той дорожній плащ. Рідному старенькому гніздечку байдуже до круговерті полюсів.
Щодо форми... може, ми просто по-різному слова наголошуємо? бо в моєму сприйнятті якраз оті слова, що створюють риму, просять поміняти наголос...

 14.04.2012 17:43  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш у романтично-філософській площині! Гано і приречено водночас про плюс і мінус! :)) А в останньому рядку - цікавий висновок! Правда, не розберу, чи радіти з нього, чи плакати, бо тільки що холодець розливала, забита голова казна чим! (А якщо точніше - курятиною!!! :)))))))))))))
Вибачте, за ліричний відступ! Вірш чудовий! :))