Перший іній
Доманіцькому С.О.
Десь у небі чеканиться срібло –
На траву лягли крихти монет.
Я у ліжку одна – мені зимно.
Щоб зігрітись – малюю портрет.
Образ твій, що для серця коханий,
Теплоту й ніжні доторки рук.
Теплий погляд, весною вквітчаний,
І думки… В них не хочеш розлук.
Десь у небі чеканиться срібло,
Отже, скоро настане зима.
Коли разом – це все непомітно.
У любові згораєш до тла.
К-П, 30.10.2009
