Світло ліхтаря

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Смеркла ніч у тополях знеможено,

Загубивши десь місяць між хмар.

Лиш у темінь важку насторожено

Ллє непрохане світло ліхтар.

Світло гасне в безмежжі безликому

На хиткій розуміння межі,

Ген аж там, де у хаосі дикому

Ввись злітають думок міражі.

Так і щезне ясне, не пробачене,

Як розплата за сяючу мить.

Що непрохане, те не втрачене…

Та чому ж так у серці щемить?..

Візьміть участь в обговоренні

02.05.2012 00:39 © ...

Дякую за відгуки! Сиділа без компа і дивилася на ліхтар за вікном! Навіяло! :))

02.05.2012 00:37 © ... => Сашко Новік

{#} Здається, все!!! Дякую! :))

01.05.2012 09:53 Оля Стасюк

Чарівно. Дуже вечірній, теплий і щирий вірш.

30.04.2012 00:42 Тетяна Белімова

Щемить ще мить, а потім мине, а ми? не минем? щем...

29.04.2012 16:33 Каранда Галина => Сашко Новік

це точно!!!!:))))))))

29.04.2012 16:29 Сашко Новік

гарно. ремонтуйтесь скоріше, бо без вас портал якийсь не дуже портальний)))

повернулася ще. ну дуже гарно. і картинка теж заворожує.

хотіла виділить цитати, та за Деркачем не втовпилася!:)
сподобалося неймовірно, і образи, і мелодика. дуже-дуже-дуже гарно!!!

Дякую за відгуки! Як відремонтую комп, прочитаю і ваші публікації. Правда, не знаю, чи це скоро буде! (((((

Дуже сподобалось...світло на межі, темний безликий хаос, хитка, щемлива красота і невловима мить... така лірична філософія