04.05.2012 00:25

-

265

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Совине фото

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

У пору, коли нічка люба

По небу ясні зорі ллє,

Злетілась Сов сім’я на дуба

В північне фотоательє.

І так, і сяк сім’ю окату

Садив свояк фотограф Сич,

Щоб гарно сфотографувати,

Допоки не скінчилась ніч.

Біда та й годі: вчувши мишу

Хитнувся таточко-Сова,

На мить в Сови-матусі лише

Назад крутнулась голова…

То старший Совчик лівим оком

Забув дивитись в об’єктив,

То меншій Совці ненароком

Комар у праве залетів…

Поміж гілок окаті птиці

Здригалися на кожен звук!

Аж ухнув раптом Сич: - Дивіться!

Ось звідси вилетить … пацюк!

І фото вийшло враз на диво

У змученого свояка,

А Сов сімейка з об’єктива

До ранку ждала пацюка.