Кожному своє
На узбіччі край дороги, біля «Мерседеса»
Парубійко вовтузиться, міняє колеса,
А тут п’яний, де не взявся, витріщивсь на нього,
Хитається, щоб не впасти, розчепірив ноги,
Обіперся на капота, всюди заглядає:
– Що ти, сучий сину, робиш, що ти витворяєш?
– Слухай, дядя, конай звідси! Що я витворяю?
Повилазило? Не бачиш?... Колесо знімаю.
П’яний ще подумав трішки, нахилив додолу:
– Добре. Ти знімай колеса, а я магнітолу.
