10.05.2012 13:46
-
333
    
  4 | 4  
 © Каранда Галина

Ви кажете – ЛЮБОВ…

з рубрики / циклу «про життя»

Відповідь Тетяні Чорновіл на вірш " Любов твоя"...

Нарешті СПРАВЖНЯ!

Все було не те! Та ось – ВОНА!

Аж дух перехопило!

Несе у вись! Мене! У вись! Несе!

І чхав я на дітей і на дружину!

Кохання справжнє виправдає все!

Не так? – Та то ти не кохав ніколи!

До лампочки – вчорашнє, – то пусте!

А це – навіки! Крутить і несе!

І не турбують совісті уколи.

То й що, що я таке уже казав?

Я помилявся. Маю на це право!

Тепер лиш зрозумів, що не кохав…

То просто звичка, Як нудна забава.

Тепер – не так! Тепер уже – навіки!

Кохаймося, бо варті ми того…

.........................................

Розкидані по білім світі діти

Усе чекають тата одного.

.........................................

А цикл все крутиться…

І кожен раз – ЄДИНИЙ…

І завжди вже – навіки і востаннє…

Люблю – бо любиться!

О! Як це примітивно: 

Відповідальність, чи чиїсь страждання... 

Усе – ніщо, коли буя кохання…

.........................................

А він десь знову

Любить, наче вперше,

Акація знов у душі цвіте…

Й співає знов своїй чергОвій гейші...

Все виправдовує кохання золоте…



Лубни, 10.05.2012

Каранда Галина цікавиться

  • Каранда ГалинаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.05.2012 00:04  Лідія Яр 


Сумно, але такі реалії життя.

 11.05.2012 23:40  Деркач Олександр => © 

А мене там вже нікого не залишилось... сумно

 11.05.2012 23:37  © ... => Деркач Олександр 

у мене там одногрупниця завучем школи...

 11.05.2012 23:35  Деркач Олександр => © 

Моя мама з с. ЛевкоРомодан, воно було то в Лубенському р-ні то в Хорольскому, а ще часто бував у її сестри в Новооріховці там цукровий завод, кращі часи мого дитинства

 11.05.2012 23:28  © ... => Деркач Олександр 

) як це я пропустила?)
які-такі заслуги?

 11.05.2012 09:59  Деркач Олександр => © 

Домовимось, Лубенський р-н за заслуги в моєму дитинстві буде зона вільна від рєпи,

 11.05.2012 09:52  © ... => Деркач Олександр 

оце й думаю - чи голосувати тепер за вас? я картоплю люблю...

 11.05.2012 09:50  Тетяна Чорновіл => Деркач Олександр 

З рєпою на Расєю!!!! З Путіним змагатися! :))))

 11.05.2012 09:48  Деркач Олександр => © 

Любов взагалі поза мораллю, когось вона робить кращими спонукає до чогось доброго і в той же час закохані - егоістичні типчики, а скільки злочинів і війн... Стану президентом - КОХАНЦЯМ - ТЮРМИ, ще забороню садити картоплю, колорадський жук задовбав, будем їсти рєпу

 10.05.2012 21:06  © ... 

дякую за коментарі всім.)

 10.05.2012 19:34  Оля Стасюк 

Аж любити не хочеться... Але гарно.

 10.05.2012 16:14  Тетяна Белімова 

Галю! Із моральної точки зору, звісно, Ви праві. Просто совість - це лише надбудова у людині, а любов досить часто трапляється на рівні інстинкту, підсвідомого, гормонального вибуху. З такими речами важко сперечатися, можна засоромити, наступити на горло, проявити вольовий імператив, та навряд чи це вирішить таку ситуацію.
Мені здається, оці, описані Вами, які "маються" від кохання насправді дуже нещасні. Воно увійшло до серця і все тут...

 10.05.2012 15:53  © ... => Деркач Олександр 

ясно. із змістом не згодні. хто б сумнівався?:))

 10.05.2012 15:52  Деркач Олександр => © 

Написано гарно

 10.05.2012 14:27  © ... 

{#}коли називала вірш, не подумала про те, що через один у мене має назву "Ви кажете – болото…"
...ух-ти, а воно ссилкою вставилося... я так ще й не пробувала... прикольно!)

 10.05.2012 14:06  © ... => Тетяна Чорновіл 

заплутали Ви мене) мабуть, мені таки не дано...

 10.05.2012 14:05  Тетяна Чорновіл => © 

взяти для пожбуріння...

 10.05.2012 14:04  © ... => Тетяна Чорновіл 

як взяти? зловити, чи пожбурити?

 10.05.2012 13:58  Тетяна Чорновіл 

Ха-ха! Я ж кажу! Не до кожного прийде.... Не кожному дано зрозуміти... Але й перший камінь має взяти той, кому зрозуміти дано...