17.05.2012 20:47

-

1688

9 | 11

 © Антоніна Грицаюк

Сиротина

з рубрики / циклу «Про долю»

Стоїть при дорозі

Одна тополина,

Нема в неї долі,

Вона сиротина.

Стоїть там дівчина

Голівку схилила,

Також нещаслива,

Як та тополина.

Немає ні батька,

Ні неньки немає,

Так слізно і гірко

З вітром розмовляє.

За що мені доля

Така нещаслива,

Навіщо живу я

Одна сиротина.

Полюбила хлопця

Вірно кохала,

Але тяжка доля

Знову спіткала.

Щиро любились,

Мов лебедів пара,

За що те є лихо

Доля наслала?

В військо забрали  -

Там і загинув,

Одну він навіки

Лишив сиротину.

Рідна ненько

Моя ти єдина

Навіщо, ти, мамо

Мене залишила?

Немає до кого голівку схилити

Навіщо так жити?

Одній на цім світі та й пропадати.

Де раду шукати?

Самотня у полі

Дівчина ридає,

Лиш листя тополі

Її пригортає.