Жовтневе свято
Замайоріли кров’ю стяги,
Портрети знов повстали догори,
Жовтневий день - той відлунок присяги,
Вартують гордівливі прапори.
Вожді повстали знову в оксамиті,
Оркестр байдужий дме відомий марш
І постають замучені і вбиті,
Серед червоно - колірних прикрас.
Борці за правду кривдять світ що пріє,
Трублять про велич вічно-тих живих,
Що до сих пір у мавзолеї тліють,
Окутуючись в свій презренний гріх.
Із потойбіч приходять знов мільйони,
Знедолених, не відпочивших душ,
Відлунюють етапами перони,
Як відлік в вічність металевих стуж.
Минає час, та поклик лихоліття,
Тривожить те, чого не має в нас,
Ще будуть довго пам’ять століття,
Криваве свято тих червоних мас.
