В небеса
В небеса повітряною кулею,
Без кутів, кінцівок, вся округлена,
Підіймаюсь бабцею сутулою,
Мов відтоптана і вже відлюблена.
Кожен метр з криком і поривами,
Весь баласт втрамбований скидаючи,
Пролітаю між дощами-зливами,
Безтілесну душу омиваючи.
На вершині гір небесних, сяючих,
Вся до блиску хмарами начищена,
Сил боюсь до лоскоту стискаючих,
Бо і так роздвоєна, розкришена.
Земним тяжінням майже не обмежена,
Лечу, шукаю власну траєкторію.
У просторі свободою відроджена,
Безмежний шлях до вічності підкорюю.
