31.05.2012 11:18

-

465

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

Прелюдія

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

Лише до неї доторкнувся він,

Усім єством засяяла тремтливо.

Шукаючи нових магічних змін,

Змагався з нею ніжно, неквапливо.

Наготувала спротив звідусіль,

Щоб наступ його лагідний приспати,

Але не мав для відступу вже сил!

І врешті… був незгоден відступати!

О! Ця зваблива одностайність зір

На неба присмерковім оксамиті!

Заманює знемоги дивний вир

До спалаху пробудженої миті.

Красуня ніч позиції здала,

Стріпнувшись диким птахом наостанку,

В палку багряну пристрасть перейшла

Прелюдія ласкавого світанку.