Штурман і стінограма

Ми йшли ніздря в ніздрю на кожній спецділянці,

в потилицю нам дихав результат,

давала техніка нам рівні шанси,

а легкості дав полікарбонат

і ми секундами вгризалися у трасу,

курили грунт і розривали гравій,

багно колесами щоразу,

місили ми на водній переправі.

І раптом на звичайному асфальті:

(як згадую, то аж до шмарклів прикро,

це ж не ралійний елемент робити сальто)

100, лівий 3, 150.. увага слизько,

але запізно і спіймали дах,

а пьєдестал то був уже так близько,

чекаємо евакуатор у кущах.