16.06.2012 01:25

-

435

7 | 8

 © Сашко Новік

Надія

з рубрики / циклу «Спорт пройшов»

Плачу, але сподіваюсь

По 15 мільярдів нейронів,

кинуто в домну матчу,

тугими клубками нервів,

зв`язаний розпач очей,

гіркі сльози фанів,

що знов нарікають на вдачу,

навіть затримавши першість,

не приховав дощ оцей.

Та вкотре здіймається прапор,

трибунами котиться хвиля,

і вгору здіймаються руки,

скандуючи: Україна!!!

Хоч свисток поставив вже крапку,

і у віри поламано крила,

та не згорить ніколи у муках,

асбестоцементна наша надія!