ЗА УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ВОЛЮ!!!
Пам’яті Миколи Вороного
(7 червня 1938 року в Одесі)
На датах трагічних планета
Історію творить невпинно.
У день цей ганебно убили поета,
За те, що любив Україну.
Слова підлих свідчень прокляті
Вписались у рішеннях скорих,
У вироку «трійки» страшне «Розстріляти!»,
Бо він буржуазний! Він ворог!
До списку бігом приєднали
Дванадцять дядьків, щоб убити.
Нещасні й не думали, поки конали,
Стаханівський рух не любити!
Опівночі часу сумного
В день вироку кулі дзижчали.
Дванадцять селян в кирзяках навкруг нього
Невинною кров’ю сичали.
Той вирок скасують пізніше!
І визнає час неодмінно
Його, в тридцять восьмому вбитого лише
За те, що любив Україну!
Не раз ще в борні до загину
Наш люд «братську» кулю спізнає,
Та заклик незборений «За Україну»
Хай нам маніфестом лунає.