Філософський трактат то вперед, то назад напів-сум, напів-жарт
Я в цьому світі не своя,
Не вписуюсь в його стандарти,
Ніяк не зрозумію я,
Як жити варто.
Де смерті і життя межа,
В чому їх сутність,
Чому віками всі спішать
Здобуть могутність?
Життя – пора всім зрозуміть,
То - мить єдина.
Прожити гідно треба вміть,
Бо ти – людина!
Коли Господь людей творив –
Були хороші,
Та чорт його перехитрив –
Придумав гроші.
Тепер мораль людська така
Страшна й проклята,
Що можуть із-за п’ятака
Убити брата.
Життя зотліє, прийде час –
Чорт візьме тушу,
А Бог із милості до нас
Ухопить душу…
Якщо свята душа у вас
Ще й добре серце –
Укинуть вас у той же час
В святе відерце.
Відмиють у святій воді,
Гріхів позбавлять,
Посвятять трохи , а тоді
У Рай відправлять.
І будете ви у саду
Святім гуляти,
І на Вкраїну й на біду
З гори плювати.
Якщо душа черства у вас
І совість блекла
Відправлять вас у той-же час
Мерщій до пекла.
Чорти у ступі потовчуть,
В казан укинуть
І знову жити віднесуть
На Україну.
А там з вас будуть залюбки
Три шкіри дерти,
І вам захочеться таки
Скоріше вмерти.
У цьому світі я чужа,
В цій круговерті
Не розумію, де межа
Життя і смерті…
