10.06.2012 17:43
-
510
    
  3 | 3  
 © Оля Стасюк

Сонячне майбутнє

Сонячне майбутнє

з рубрики / циклу «Рідна земля»


Ще не почалося майбутнє,

Ще літо теж не почалось,

А ніжні солов»їні лютні

Притихли зранку вже чогось.


Чому вже яблуневе листя

Скрутилось, жовкне й шелестить?

І осипається намистом

Черешня сонячна щомить.


До всього треба рук Людини,

До всього треба мить тепла…

Але гуде насамотині

Маленька згублена бджола.


Набудували собі стіни,

У офісах закрили світ…

Хтось відчував, як пахне сіно

І ніжний калиновий цвіт?


Їм, бачте, вперше коле ноги

Трава квітуча до колін.

Ви дайте сонця золотого,

Хоч витисніть з бетонних стін!


Он як асфальт і сірі стіни

Стебло ламає молоде.

Чому ж сильніша них Людина

Не може подолати це?


Хоч вирватися у віконце –

Як пташка, волі навздогін!

І осягнуть, відчути сонце

Й майбутнє, що почнеться з ним.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.01.2016 13:32  Георгій Грищенко => © 

Гарно написано і справедливе запитання.

 13.06.2012 13:24  Деркач Олександр => © 

Гарно

 12.06.2012 21:49  © ... => Каранда Галина 

Трішечки...

 12.06.2012 21:49  © ... => Тетяна Чорновіл 

Інколи їй там буде краще.... Жах, думаю як самогубця. Спасибі.

 12.06.2012 21:49  © ... => Віктор Насипаний 

Дякую, Пане Вікторе!

 12.06.2012 21:48  © ... => Андрій Гагін 

Спасибі)

 11.06.2012 16:14  Каранда Галина => © 

) перегукнулося з Ліною Костенко)

 11.06.2012 14:06  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно вирватися пташкою з тіснот світу! Але що є людина без того світу, яким би він не здавався буденним! :))

 11.06.2012 04:54  Віктор Насипаний => © 

Маленький лірично- філософський трактат, що трохи нагадує твори Сковороди. Думки класні, виконання теж ))

 11.06.2012 00:35  Андрій Гагін => © 

Гарний вірш! Сподобався!