10.06.2012 17:57

-

329

4 | 4

 © Андрій Гагін

Ранкова еволюція

з рубрики / циклу «Нуртовище думок»

Еволюція думки в прудкого метелика -

Наче вітер утворює затишок, спокій.

Мерехтять в траві роси, мов скельця кришталика,

і сапфірове небо - це день в передпокій.

Норовиться злетіти доверху мов сонечко –

Навіть світло зорі в’яжуть верби у струмінь.

Романтично, загляне в цикорій і житечко -

та думки по землі лиш повзуть ніби гусінь.

Прохолода ранкова,  росою вмивається;

Непомітно щезає той ночі хітин.

Десь прокинулась,  здалеку, чути вже горлицю

І пронизує ранок, життя до клітин.

Серед блиску роси мерехтять наче вогники

Крил строкатих метеликів, танець, вінок.

Доторкаючись ніжно, сокирок, до човників -

Вони тонуть  давно уже в морі думок.

9.06.2012