22.06.2012 14:14

-

287

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Шабаш світлячків

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Ми полонянки, страхом оповиті,

Ми мрії, в вас ув’язнені роками,

У свято мрій на ночі оксамиті

Злітаєм вільно в небо світлячками.

Не кожен той, хто нас спромігся мати,

Побачити політ наш змогу має,

Та ми, немов майбутнього стигмати,

Враз збудемось для тих, хто нас піймає.

Якщо ж у когось наміри нещирі,

Що в них задумав зло комусь звершити,

Не мрії ми – жучки звичайні сірі,

Не здатні й дня кінець наворожити.

До біса запитання “а чи вдасться?”,

Це шабаш ваших мрій необережних!

На віддалі з минулого до щастя

Палаємо у  трепетах безмежних.

Хоч завтра знову будемо в полоні

В уяви, що для чогось нас створила,

Та зараз наша ніч! У її лоні

Знов шабаш мрій розправив горді крила!