30.06.2012 17:29

-

261

6 | 6

 © Андрій Гагін

Експромт під відкритим небом

з рубрики / циклу «Час, сьогодення, кімната»

Світ це безодня, в якій уже тоне,

Віра і правда й гріхів моветони.

Боляче?  Так? – Знов на голову стали -

Кличуть когось грошові п’єдестали.

Хочеш дивись: або вниз, або вгору;

Тихо молись, чи кляни все суворо:

Суті не змінить, не винайде правди -

Поки вважаєш себе безпорадним.

Світ цей не винен: він істинний, щирий -

Ми лиш погрузли в життєвому вирі.

Ні не безодня: я мрію про море!

Та на городі, полю помідори!

червень, 2012