06.07.2012 18:21
-
181
    
  11 | 13  
 © Андрій Гагін

Подвійно німий

з рубрики / циклу «Спіралі нашого часу»

Я мовчу, бо в піврота не зможу сказати;

В голові мішанина з тотожності слів.

Лиш пропащим синам, непотрібна вже мати

І не дує відразу по двоє вітрів.


І здається щораз, все не так має бути:

Маю отчі слова, й скрізь моя сторона.

Так чомусь навкруги лиш чужі атрибути. -

Колись скажуть про це. А чия в цім вина?


Навіть мову сьогодні не знаєш, хоч варто,

Поважай все одно, там де рідна земля.

І щоб ми, і нащадки, змогли ще відверто

Всі думки зрозуміти й слова, звіддаля.



04.07.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.07.2012 13:44  Володимир Пірнач => © 

Класно, дуже сподобалось.
Плюсую.

 08.07.2012 19:30  © ... => Деркач Олександр 

Дякую!

 08.07.2012 19:30  © ... => Каранда Галина 

Дякую!

 08.07.2012 19:29  © ... => Чернуха Любов 

Дякую!

 08.07.2012 19:29  © ... => Ірина Затинейко-Михалевич 

Дякую!

 08.07.2012 19:29  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую!

 08.07.2012 19:29  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую!

 06.07.2012 23:46  Деркач Олександр 

гарно написано

 06.07.2012 22:55  Каранда Галина 

і знову про мову... зачепило всіх... гарний вірш.

 06.07.2012 21:09  Чернуха Любов => © 

Влучно, щиро, трішки сумно...

 06.07.2012 19:18  Ірина Затинейко-Михалевич 

"І не дує відразу по двоє вітрів."...Дуже сподобалось, і вірш загалом. Слова в останні дні виходять чомусь більш болючі, ніж радісні...колективне несвідоме не спить!!!

 06.07.2012 18:34  Тетяна Чорновіл => © 

Зболені справедливі слова! Говорити в піврота! цікаво! Від нас чекають, щоб і друга половина вмовкла нарешті! ((((

 06.07.2012 18:24  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую!

 06.07.2012 18:23  Тетяна Белімова => © 

Гарні думки! Хороші й потрібні зараз слова!