23.07.2012 22:13

-

2947

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Деруни

Бувальщина

Прибули на літні “муки”

П’ятеро малих! Онуки!

В баби в хаті – шум і гам!

Як забавить? Що робити?

Баба каже: – Тихо, діти!

Дерунів насмажу вам!

Бараболі накопала

І натерла, щоб не мало,

Майже відровий баняк.

На плиту враз сковорідку!

Бубонить: – Насмажу швидко,

Щоб поїли внуки всмак!

Перші вже й готові, наче,

Але їсти як? Гаряче!!!

Ще й язик пече, хоч плач!

Баба каже: – Треба, діти,

Їх надвір на стіл носити,

Щоб схололи  трохи, бач!

Кинулись онуки з хати

Рідній бабі помагати

Смакоту надвір нести.

З мискою гуртом гайнули,

Всі по одному смикнули

Знов  з пустою – до плити!

В хаті дерунів немає

І надвір не прибуває –

Марні бабині труди.

Рада, смажить – діти носять,

Смажте, бабо, швидше! – просять

І снують туди-сюди.

– Ху-у-у! – зітхнула баба й сіла,

– Аж насилу я скінчила

Ці загайні деруни!

Простягли гуртом онуки

До пустої миски руки:

– То давайте! Де ж вони?!!