25.07.2012 21:22

-

198

5 | 5

 © Андрій Гагін

Відбиток у воді

з рубрики / циклу «Ідучи стежками додому...»

Берег тоне у воді,

мов жива хвиляста постать.

Несе спогади мені -

мов руйнує час і простір.

Вітер в хвилях, наче сон -

інший світ, німий, знайомий.

То дзеркал, таємний фон -

вир буття там, несвідомо.

Ллються відблиски думок -

миті в, вічності, альбомі.

Кожна хвиля, як струмок,

з очеретів нерухомих.

Слід, як спогад у воді -

та згадати він не в змозі.

Що казав, шептав тобі

я, йдучи по цій дорозі.

Берег миють хвилі-дні;

він спиняє їх, як сльози.

Мають віру, що живі

у відбитках верболози.

12.07.2012