09.02.2011 17:32

для всіх

661

2 | 2

 © Андрій Гагін

Бібліотека

з рубрики / циклу «Ідучи стежками додому...»

Колись була стара бібліотека,

Тепер, як привид - спогади мов сон.

Ось тут книжки, а поряд картотека -

Де нині, стін пустих, сумний полон.

Малим, в дитинстві, вибирав тут книги:

А нині пил і хрускіт скла дзвінкий.

Умерла вмить життя, значна частина,

(А може час безжальний і швидкий).

Лежить на серці ненаситна туга –

Пустеля не в споруді, а в душі.

Неначе втратив тут дитинства друга,

а спогади, думки як вітражі.

Катеринопіль, 5.01.2011