Ще той козак

з рубрики / циклу «Мої гуморески»

Дід у дзеркало дививсь,

Довго думав і журивсь.

- Не журися - каже баба,

- Яка душить тебе жаба?

Пораду може яку дати?

Годі діду сумувати.

Ти ще в мене той козак,

- Це стара усе не так.

Голова вся облисіла,

Борода геть посивіла.

Опустились зовсім вуса,

Ось сиджу я і журюся.

Може смерть вже за плечима,

Баба кліпає очима.

- Що ти кажеш, діду, годі,

Лисим бути тепер в моді.

Подивись без окуляр,

У Гордона який дар.

Пісні пише і співає,

Повну хату діток має.

Лисий також ну і годі,

Не зашкодить все це вроді.

А Влад Яма танцюрист,

Він до танців має хист.

Лиса також голова,

Це все діду не біда.

- А, де, бабо, мій талант,

Не танцюрист, не музикант.

Чарку вип’ю заспіваю,

До бабів ще поморгаю.

Як почую краков’як,

Чуєш, бабо, я козак.

Кров у жилах закипить,

Хоч і спина вже болить.

Вдіну бриля усміхнуся,

Туди-сюди повернуся.

Підкручу я свої вуса,

Смерті я вже не боюся.