Глюки.
мене клюючи виклювали горобці
я їм в долоню крихт згорнув зо столу
хтось краяв хліба
ба
а їм недосить хліба
кортить гурманам скуштувати плоті
і я щипнув
отої плоті мізер
злетілися
неначе саранча
щебечучи щось на своїй пташиній мові
терпів і слухав їх
дарма
нірвана
забуття
наруга
спасибі що очей не зачепили
і крові власне не пили
а плоть
пусте
без плоті можна жити
вона з часом твердіша наросте
хіба що ніяково вийти серед люди
і горобці не обминуть байдуже
цвірінькатимуть в спину
до поки струпи з неї не спадуть
хай
я не вийду межи люди
сховаюся до Бровка в темну буду
пес не залишить свого пана у біді
Дрогобич., 2012
