06.08.2012 20:54

-

999

5 | 6

 © Андрій Гагін

Шипшина

з рубрики / циклу «Струни душі і думок»

Минув вже день, втекло сьогодні,

Та тоне світло не в безодні.

Байдужі лиш шипшини діти -

До себе ваблять сяйво-цвітом.

І їх колючі п’єдестали

Жаринки ночі відганяли.

Із серця, листям, що шуміло,

Шипами зір небесних віру.

І ніч пішла, одна, самотня,

Лиш образ квітів, безліч, сотня.

Одну із них в руках тримала,

Невпинних ос, шипи, мов жала.

Вже не знайти - було це вчора,

Ця срібна мить із мельхіору.

І все мовчить, шипшин мовчання,

Та кожен день, немов останній.

Напевно хтось зірве ці квіти -

Можливо час, чи вчинок, вітер.

Та буде сенс: в зимову днину

Згадати ніч і цю шипшину.

2012