12.08.2012 13:28
-
213
    
  2 | 2  
 © Ірина Вірна

Вранішні думки, народжені після твоїх доторків…

Він учора поглянув у небо

І побачив з півсотні зірок.

Доторкнувшись одної,

подумав: «Так треба!»

І зробив усього лише крок.


Простягав свої руки-крила

До могутніх небес неземних,

Посміхався до зорей щасливо,

Ті ж у відповідь світло несли.

___________


Зазираєш отак в зірки-очі,

Хочеш бачити там красу,

А у відповідь щастя хлюпоче

І дає насолоду земну.



24.04.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.08.2012 18:04  Каранда Галина 

 задумалась над могутніми небесами неземними і 

насолодою земною....

 12.08.2012 17:46  Деркач Олександр => © 

Цікаве щастя жіноче - хлюпотливе)))

 12.08.2012 14:11  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Тільки... Вірш присвячений одній людині?
Просто у назві звернення, а в вірші - третя особа! Виникла думка, що може тут про когось третього! (драматичний трикутник :)))