Ірина Вірна Ти зраджуєш мене...
Ти зраджуєш мене із вітром:
Тримаєшся із ним за руки,
І той тобі шепоче в вухо,
Що тільки він тебе обсипле квітом…
Ти зраджуєш мене із сонцем:
Втішаєшся його промінням,
Чекаєш на його світіння,
Виглядаючи у віконце.
Ти зраджуєш мене із небом:
Вдивляєшся у далі сині,
Погладжуєш хмарки по спині
І забуваєш знов про мене.
01.05.2012
| 19.08.2012 16:02 Олександр Новіков => © |
 та да. я от теж думав ну хіба ж зрада, але по спинкі то да))) |
| 12.08.2012 17:58 © ... => Лідія Яр |
а в цьому світі все можливо))) |
| 12.08.2012 17:57 © ... => Деркач Олександр |
дійсно, і таке буває...))) |
| 12.08.2012 17:48 Деркач Олександр => Тетяна Чорновіл |
 Зразу зрадник, а може у мужчини амнезія, помилуй алах)) написано ж - забуває |
| 12.08.2012 17:43 Лідія Яр |
 Та як же ви можите бути зрадником, якщо Ви Вірна? |
| 12.08.2012 17:14 © ... => Тетяна Чорновіл |
|
| 12.08.2012 14:14 Тетяна Чорновіл => © |
 Тричі зрадник!!! :)))))))))))))))) |
.gif "{#}")
мабуть, я сама така))) Дякую )))