Не зима, і навіть не осінь,
А десь глибоко, глибше ніж "я"
Завірюха рида стоголоса,
Там, де досі "навіки твоя".
За вікном сиве сонце серпневе
У вінках чорнобривців і мальв,
А в душі од снігів мені терпне
Розмаїття навколишніх барв.
Ночі довгі, і в серці зимно,
Й вітер босий - арф`яр-віртуоз
Порозсипав на струни кригу,
Димну суміш, сніги і мороз.
