ПРИСТРАСТЬ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Чому ти зажурився,
Мій любий, мій єдиний?
Між хмар тяжких десь дівся
Твій погляд ніжно-синій
Під ночі колисанку
Я в снах тебе шукала,
У любощах світанку
На тебе лиш чекала.
Між мрій моїх збувався
Ти в ласках втіх природних…
Для чого ж заливався
Росою сліз холодних?
Мов щастя ти шалене
В моїй красі світився!
Чому ж, як всі, від мене
Із сонцем закотився?
Ще осінь щось казала
І, сум згубивши швидко,
Коханий день низала
На календарну нитку.
