27.08.2012 20:32
-
1945
    
  8 | 8  
 © Тетяна Чорновіл

ДИВНІ ЧОЛОВІКИ

ДИВНІ ЧОЛОВІКИ

з рубрики / циклу «ГУМОР»

Ох! Дивні ці чоловіки!

Надій на щастя не лишають!

Знаходять до сердець стежки,

А потім дурять! Ображають!


В мить невеселу самоти

З тобою мріяла зустрітись.

Але ж і вредний, друже, ти!!!

Приходиш тільки посваритись!


Через страшну пиху твою

Розвагам не вдалось початись.

Глянь! Я ображена стою,

А ти ще смієш сперечатись!


Фальшивих нот не нагнітай

В набридливому голосочку!

Противний! Мій совок віддай

І заберись з мого пісочку!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.08.2013 18:26  Тадм 

кожна людина в душі дитина :)

 30.08.2012 22:30  Сашко Новік 

=)))) гарно)))

 28.08.2012 11:22  Бойчук Роман 

))) "Ты мне больше не дружок и не ка-й в мой горшок"
Веселий віршик получився, Тетянко! Та ми, чоловіки, швидко відходчиві...)))

 28.08.2012 10:54  © ... 

:))))))))))))))) Ха-ха! Я рада, що вас трохи розважила! Найприємніше, що не образилась чоловіча половина ліриків! Але, здається мені, совки віддавати не збираються! :)))))

 27.08.2012 23:33  Володимир Пірнач => © 

Ахаха))))
Насмішили :)
Крутяк!
Плюсую.

 27.08.2012 21:50  Каранда Галина => © 

) якби не малюнок, то вірш дуже серйозний... найгірше, коли й пісочок - теж його...

 27.08.2012 21:35  Чернуха Любов => © 

Дорослий початок зі смішним закінченням!

 27.08.2012 21:29  Деркач Олександр => © 

Класно, чудовий вірш...веселий...скоро зима...і будуть великі тьоті вже не з совочками, а з лопатами і ломами...

 27.08.2012 20:46  Оля Стасюк 

І не кажіть! Особливо тоді, як з того піску визирають замурзані сині очі і не помічають зелених на фоні трави. Особливотоді, коли доводиться їх перетворювати на малахіт через їхню байдужість і корисність. Або топити(ну, це привілей русалок). Так що не дивно, що їх менше)

 27.08.2012 20:38  Лідія Яр => © 

{#}хаха. Розсмішили. 

А вони таки дивні...