Гриби
з рубрики / циклу «Очі - сині та зелені»
Гриби ховались в листячко зелене,
У хвою заривались по шапки.
"Не час, не час!" - аж плакали до мене,
Жахались рук, як дивної біди.
М’які тільця аж пінились, як губки.
Берези гнулись, наче очерет.
Кому ж хотілось жити коло грубки,
Щоб залишити сушений скелет?
Впивались в мох і закривались листям,
Тускніли, мов од льодових вітрів.
Хатки пишались золотим намистом
З таких корисних лісових грибів.
