Чи корова сита?
В селі у бабці влітку був тепер малий Тарас.
Погнав корову пасти якось хлопець перший раз.
Сказала бабця Галя: - Ти, малий, тепер гляди,
Щоб було в неї досить смачненької їди.
Щоб де у рів не впала. В ліс густий не йшла.
Під наглядом надійним в тебе там була.
Півдня під диким сонцем наш Тарас корову пас.
В обід схотів до бабці, щоб поїсти і поспать.
- Та, певно, досить пасти? - старших хлопців він спитав. -
Коли вже буде сита врешті-решт корова та?
- Дивися на корову, - вчив сусіда хлопчака, -
Як роги стануть білі, - значить, повна молока.
ТЕРНОПІЛЬ, 2012
