09.09.2012 15:41
-
1761
    
  6 | 6  
 © Толік Панасюк

Пісок.

Пісок.

Я пісок

викладай по мені бруківку

дай вапна і витягуй стіни

якщо звісно зумієш таке


МЧС укріплює ріки

плачем переповнені береги

сліз твоїх каламутні струмки

проковтну

я нате і пісок


моїм серцем сипким бездушним

діти граються залюбки


якщо кинеш цементу дрібку

зроблю з смутку твого бетон

а з бетону основу для арки

альбо славі твоїй п’єдестал


а як ні ляжу рівно під ноги

по стежині твоїй розтелюсь

може схочеш пройтися боса

я не проти

я теплий пісок


можеш в танці здійняти бурю

танцюватиму я невпопад


лиш не кидай пісок у полум’я

звідти виллюсь уже як скло

охоловши впаду й розіб’юся

не поранься


нічим не зараджу тоді



Дрогобич., 2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.01.2014 22:54  Каранда Галина 

дуже невистачає віршів Толіка... де це він зник?...

 16.09.2012 03:16  © ... 

Дякую усім.

 11.09.2012 07:10  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно!

 10.09.2012 11:59  Тетяна Чорновіл => © 

Сподобався образ закоханого піску! Не хочу говорити лишніх слів! Захоплена!

 09.09.2012 16:26  Каранда Галина => © 

цікаво.