16.09.2012 12:52

-

1517

9 | 12

 © Тетяна Чорновіл

МОЛЕКУЛИ ВОДИ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

В сонця сході я палка,

В місячнім промінні – срібна,

Формула газоподібна.

За летючий мрійний стан

Нащо з осудом картати?

Я народжена літати…

Ти ж в моїй нуртуєш млі,

В снах туманних знемагаєш,

Буйством крапель вибухаєш.

І від мене до землі

Мчишся  зливою байдуже,

Хоч мені самотньо дуже.

В нас молекула одна,

То чому ж такі ми різні?

Нащо гроз розряди грізні?

В тиші спий мене до дна

Ніжно, трепетно і парко…

Ти мій дощ – я твоя хмарка.