Я своє кохання в серці зберігаю

з рубрики / циклу «Про долю»

Місяць на небі ясно засіяв,

До твоєї хати я стежку протоптав,

Ходжу вечорами в вікно поглядаю,

Виглянь, дівчино, я тебе чекаю.

Соловей співає душу навпіл крає,

Моє серце люба, коханням палає,

Вийди на хвилинку виглянь в вікно,

Я стою чекаю вже тебе давно.

Я тебе, серденько, ніжно пригорну,

Про своє кохання тобі розкажу,

Ніжно поцілую тебе у вуста,

Я хочу, щоб вічно ти була моя.

Весна промайнула і літо пройшло,

Ти так і не виглянула до мене в вікно,

Осінь давно золотом усі дерева вкрила,

Ти мене, дівчино, так і не любила.

Зима не бариться снігом замітає,

Та дівчина гадки про мене не має,

Я ходжу до неї топчу сніг ногами,

Про її кохання мрію вечорами.

Чи довго ще я буду той сніг топтати,

Буду безнадійно ту дівчину кохати,

Може моя доля мені усміхнеться,

Може люба дівчина до мене вернеться.

Ходжу вечорами на зорі поглядаю,

Я свою надію досі не втрачаю,

Ту кохану дівчину я ще зачекаю.