На паркані твоєму горобців
не полічити
то виноград достиг
а нам не до ягід
у круговерті цій
не зупинитись
хіба що спотикнемось об реальний світ
благослови мене
у час прощання
на розлуку
цим перестиглим плодом
і нехай
втікають горобці полишивши гостину
піду і я
за ними
не шукай
збери що залишилось
а то пропаде марно
нехай забродить
як було завжди
я повернусь
нехай у сон
нехай уже нежданий
з чужих
необгороджених
спустошених садів
Дрогобич., 2012
