Ранок
з рубрики / циклу «Цикл Віхола»
Вже небо сіре.... Скоро вже світанок.
І зранку буде сіро. І удень.
Гарячі айстри заворожать ранок,
А він для них співатиме пісень.
Я десь закину посмішку далеко –
Це машинально вже, це як звичай.
Агов, вітрисько з крилами лелеки!
Ти ж обіцяв покликати на чай...
Я не напрошусь до хмаринок в гості.
Вони далеко – там аж, де давно
Літати було важко, ой не просто!
А на землі і там - не все одно.
Ну що, вітрисько, сам прийдеш на каву?
Залазь в вікно. Холодний ти, як лід.
Десь на вікні вчарована заграва
Тоненьким пальцем залишає слід.
Ну ось, ранкова доза кофеїну.
Все рівно я вже більше не засну.
Пора в життя – вертатись до калини,
До осені, до видива дощу.