ТРИВОЖНИЙ НОКТЮРН
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Хмеліє ледь чутним озономСвітанком цілована ніч,
Та він уже холодом сонним
Мчить хмарам холодним навстріч.
Стривожену видимість пустки
Ніч все ще ятрить холодам,
І тіней налякані згустки
То тут виникають, то там.
У ночі хиткім павутинні
Снують, мов відбитки примар.
Ще ніч переловить всі тіні
Й постелить жмутками між хмар,
В них стихне й сама наостанку,
Прогнавши зірки навсібіч.
Про те у обіймах світанку
Мовчить зачарована ніч.
Їй ніжних бажань не забракло,
Лиш слізки роси видають.
Та й ті з вій заплаканих спрагло
Джерела цілющі зіп`ють.
