Маньяк
Біла простінь розстелена долі
Чорні плями червоної крові
Нерухоме розпатлане тіло
А у грудях сталевий клинок
На обличчі застиглий подив
У руці тканини шматок
Поряд тіла лежить інший
Весь подертий і руки в крові
У серці пульсує подив
Із грудей виривається Ні
Він цілує скривавлені губи
Витирає в риданнях ножа
І нищить ревнивець безумний
І своє водночас життя