07.10.2012 16:52

-

347

4 | 5

 © Андрій Гагін

Вікно, химера-нічка…

з рубрики / циклу «Зоряний пил. Ніч»

Вікно, химера тиха нічка;

Провина, місяця вина.

Майстриня снів вона одвічна,

Свідомо темряві кума.

Лиш пір’я-полум’я літає –

То сірін-вітер – мов злетить.

Вмістився сокіл тихо, скраю,

Мізкує, дивну робить хить.

Та промінь місячний, як холод

Несправжність-ріки, все своє.

І кактус-вязень – в нього голод,

Бере з вікна не віддає.

Химера-нічка начепила

В шибках, проміння океан.

Невже торкнеться до світила

Немов чарівний талісман.

05.10.2012