10.10.2012 20:45

-

243

6 | 6

 © Андрій Гагін

Місячна елегія

з рубрики / циклу «Зоряний пил. Ніч»

Піду скупаюсь в місячному морі,

Якщо туди на крилах долечу.

Крізь вись небесну й величі суворі

Здається все досяжним, по плечу.

 

Не страшно те, що море вже засохло:

Бо плаче небо – сльози теж вода.

За сизі хмари, ті неначе чохла,

Сховався місяць, краєм  вигляда.

 

Коли на землю дивиться – мов сумно

Та ловить розкіш позирків очей.

Коли розтане вечір, ширма рунна –

То шлях ілюзій-місячних ночей.

 

Піду скупаюсь у сріблястім сяйві…

Як хочеш, то світитиме для нас –

І ноти почуттів і мрій не зайві –

Бо в цих морях, пливе вже наш баркас.

29.09.2012